спіричуелс
СПІРИЧУЕЛС, невідм., мн. Духовні піснеспіви північноамериканських негрів; виникли в США в 2-й половині 18-го століття; їх першоджерелом були релігійні гімни і псалми, завезені в Америку білими переселенцями та місіонерами; поєднують в собі традиції африканського виконавства (колективна імпровізація, характерна ритміка гліссандо, нетемперовані акорди, особлива емоційність) зі стилістичними рисами пуританських гімнів; в той же час вони меншою мірою були африканськими і більшою — європейськими, ніж решта афроамериканської музики; вони стали першим і найбільш виразним засобом, завдяки якому весь світ познайомився з негритянською музикою; спіричуелс проникнуті настроями трагічної самотності, ліричною глибиною та поетичністю.