СТІШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати; заспокоїти. Стішив мене цей лист (Л. Укр., V, 1956, 20); - Плач, Мартинку, сльоза серцеві полегкість дає. А душу стішиш, хіба що коли виростеш та шаблю Наливайкову візьмеш (Ле, Побратими, 1954, 42).