толі
ТОЛІ, невідм., мн. Позолочені диски випуклої форми, які прикрашали фриз на фасаді буддійського храму в Бурятії та Монголії.
тол
ТОЛ, у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу. Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (Гончар, III, 1959, 60); [Безсмертна:] Просив [командир загону] медикаментів і розвідати, де толу добути (Баш, П'єси, 1958, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тол | толи |
Родовий | толу | толів |
Давальний | толові, толу | толам |
Знахідний | тол | толи |
Орудний | толом | толами |
Місцевий | на/у толі | на/у толах |
Кличний | толе | толи |
толь
ТОЛЬ, ю, ч. Покрівельний матеріал, виготовлений з товстого картону, просоченого кам'яновугільним дьогтем. За плетивом колючого дроту вишикувався ряд низеньких бараків, наполовину вкопаних у землю, виднілися лише похилі дахи, криті чорним толем (Збан., Єдина, 1959, 289); В деяких місцях толь було прорвано.., і дах світився дірками (Хижняк, Тамара, 1959, 176).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | толь | толі |
Родовий | толю | толів |
Давальний | толеві, толю | толям |
Знахідний | толь | толі |
Орудний | толем | толями |
Місцевий | на/у толі | на/у толях |
Кличний | толю | толі |