турки
ТУРКИ, ів, мн. (одн. турок, рка, ч.; туркеня і рідко турчанка, и, ж. ) - Народ, що становить основне населення Туреччини. Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за лиману З турками татари (Шевч., II, 1953, 160); - Нам треба туркам і татарам за всі нальоти одсіч дать! (Сос., І, 1957, 360); Капітан сидів урочисто.. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Янов., II, 1958, 115); Сидів він зимовником [зимівником] серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню (П. Куліш, Вибр., 1969, 53); Мигне часом циліндр, новомодний жіночий бриль - і рядом білий халат араба, чорне лице негра і фески, фески, чорні покривала турчанок (Коцюб., III, 1956, 348).
турка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | турка | турки |
Родовий | турки | турок |
Давальний | турці | туркам |
Знахідний | турку | турки |
Орудний | туркою | турками |
Місцевий | на/у турці | на/у турках |
Кличний | турко | турки |
турок
ТУРОК див. турки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | турок | турки |
Родовий | турка | турків |
Давальний | туркові, турку | туркам |
Знахідний | турка | турків |
Орудний | турком | турками |
Місцевий | на/у турку, туркові | на/у турках |
Кличний | турку | турки |