теч
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | теч | течі |
Родовий | течі | течей |
Давальний | течі | течам |
Знахідний | теч | течі |
Орудний | теччю | течами |
Місцевий | на/у течі | на/у течах |
Кличний | тече | течі |
теча
ТЕЧА, і, ж . 1. Проникнення рідини через отвір, пробоїну в чому-небудь. Основні заходи зводяться до того, як забезпечити більш економічну роботу паливного насоса [трактора ДТ-20], як збільшити строк служби окремих вузлів і деталей, як усунути течу по всіх розніманнях, поліпшивши ущільнення (Рад. Укр., 6.III 1964, 2); - Барабаш узяв мого човна, того довгоносого.. Відкрилася на ньому теча (Тулуб, Людолови, II, 1957, 370).
2. рідко. Те саме, що течія 4.
3. діал. Рідина. Він нетерпляче кашлянув, налив з зеленаво-темної пляшечки у прозорий бокальчик мінеральної води, і мить споглядав течу, як вона шипіла (Досв., Вибр., 1959, 254).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | теча | течі |
Родовий | течі | теч |
Давальний | течі | течам |
Знахідний | течу | течі |
Орудний | течею | течами |
Місцевий | на/у течі | на/у течах |
Кличний | тече | течі |
тіч
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тіч | течі |
Родовий | течі | течей |
Давальний | течі | течам |
Знахідний | тіч | течі |
Орудний | тіччю | течами |
Місцевий | на/у течі | на/у течах |
Кличний | тече | течі |
текти
ТЕКТИ, тече; мин. ч. тік, текла, ло; наказ. сп. течи; недок . 1. Переміщати свої води в певному напрямі (про річку, струмок і т. ін.); плисти. Тече річка все тихенько І моря шукає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 153); - Не плачте, дурні! - кажуть їм запорожці. - Дніпро тече просто до Січі... (П. Куліш, Вибр., 1969, 78); На полях сніги, як дими, та під ними в глибині десь течуть струмки незримі, щоб проснутись повесні (Сос., II, 1958, 58); Струмочок тік ледь-ледь, не журчав і не сміявся (Ів., Вел. очі, 1956, 39); // Проходити своєю течією, протікати де-небудь. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка - Раставиця (Н.-Лев., II, 1956, 167); Праворуч, за низьким степовим обрієм, текла могутня й повновода Сирдар'я (Тулуб, В степу.., 1964, 95); // Впадати (в річку, море й т. ін.). Тече вода в синє море Та не витікає (Шевч., І, 1963, 9); В Азовське море з Кримських гір тече найбільша річка Криму - Салгир (Геол. Укр., 1959, 584).
2. Струменіти, литися (про рідину). Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє; Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Шевч., І, 1963, 45); Сльози течуть по його обличчю, серце маленьке рветься з жалю, а Дмитрик біжить усе далі і нічого не бачить перед собою (Коцюб.. І, 1955, 135); Господарка раптом побачила, що з крана тік тоненький, блискучий струмочок води (Досв., Вибр., 1959, 232); При ..високих температурах деформація металу в одному якомусь місці призводить до того, що він починає текти (Наука.., 1, 1972, 3); // безос. По бороді текло, а в роті сухо було! (Укр.. присл.., 1955, 224); Змокла [Маруся], як хлюща, так з неї і тече (Кв.-Осн., II, 1956, 80); - Прийшла додому - гарба соломи на подвір'ї, наче вродилася. Сам бригадир зверху на хаті.. А то вже і стеля падала, і по стінах текло... (Гончар, III, 1959, 204); // перен. Поширюватися в повітрі (про світло, запах тощо). Од каганця проміння в'яле тремтить, хитається й тече (Сос., І, 1957, 348); Згори, з міста, текли до води запахи вечірніх лип, солодкі, моторошні (Ю. Янов., II, 1958, 197); Після чорних бур, у погожі, переповнені сонцем дні, весняне марево текло перед ними [заробітчанами] (Гончар, І, 1959, 5); // перен. Звучати плавно, рівно та безперервно (про звуки, слова тощо). Неначе наш Дніпро широкий, Слова його лились, текли, І в серце падали глибоко! (Шевч., II, 1963, 122); Пісня текла, мов дзюрчання ключа (Бичко, Вогнище, 1959, 17); // перен. Виникати в певній послідовності, іти одна за одною (про думки). Орест іронічно усміхається сам до себе.. Думки течуть йому, не залишаючи сліду в свідомості (Досв., Вибр., 1959, 377); Думки текли швидко, як літні сни (Ю. Янов., І, 1958, 99); // перен. Відбуватися, проходити (про розмову, бесіду). Тече розмова незрадлива Довкола дружнього стола (Дмит., Осінь.., 1959, 5); Бесіда текла вільно, невимушено (Ткач, Плем'я.., 1961, 359); // перен. Хвилеподібно спадати (про волосся). Течуть ті коси з пліч, мов ручаї (Гонч., Вибр., 1959, 309); * Образно. Витяг [Блаженко], став розгортати [хустину], розпускати її. Приємно тече під шорсткими пальцями тканина, м'яка, ласкава (Гончар, III, 1959, 154).
@ [Безневинна, невинна] кров тече (текла і т. ін. ) див. кров; Блакитна (голуба, дворянська) кров у кого [тече> в жилах кого, чиїх ] див. кров; Крізь пальці (поміж пальцями) текти див. палець; Кров чия, яка тече в кому - хтось кровно споріднений з кимось, походить від когось, належить до певної нації, релігії тощо. В них кров текла хоть не Троянська, Якась чужая - бусурманська. Та в службі вірні козаки (Котл., І, 1952, 220); Слина (слинка) тече (текла) див. слина, слинка; Текти бурлом див. бурло.
3. перен. Іти, рухатися суцільною масою, лавиною, безперервним потоком (про велику кількість людей, тварин). Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (Коцюб., II, 1955, 240); Юрба текла, текла і раптом стала (Л. Укр., І, 1951, 443); Уважно стежать [Ворошилов і Будьонний] за безконечним рухом кінних полків, що течуть і течуть через Дніпро по вузенькій смужці понтонного мосту (Гончар, II, 1959, 382); Йому довелося трохи притримати Ластівку, щоб дати дорогу пастушкам, що зганяли.. отару овець, яка текла чорною вовняною рікою (Тют., Вир, 1964, 203); // Надходити у великій кількості. Потоком течуть з них [пароплавів] на берег гармати, паровози, різне спорядження... (Гончар, II, 1959, 300).
4. Минати, проходити, збігати (про час і те, що триває, відбувається в часі). Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини (Коцюб., II, 1955, 226); Бувають дні й роки, що в'яло, Немов осіння мла, течуть (Рильський, II, 1960, 160); Життя в будинку текло мирно і спокійно (Ів., Опов.., 1949, 34).
@ Все [на світі] тече, все міняється - все на світі змінне, мінливе. - Так оце, Сергію, вона і є, ота філософська вода, в яку не можна двічі вступити? - Вона самісінька. Якраз з оцього каменя помітили колись, що все на світі тече, все міняється (Гончар, Циклон, 1970, 147); [Сашко:] Все тече, все міняється... Ти проводжав її додому, а тепер я її проводжатиму. Я люблю її, а вона - мене (Зар., Антеї, 1962, 232).
5. Сипатися цівкою, потоком (про пісок, зерно тощо). Із сошників тече добірне зерно У теплу землю (Вирган, Квіт. береги, 1950, 14); В млині поскрипує немудра снасть Й мука тече (Стельмах, Жито.., 1954, 77); Знову розгортала [Марія] золоте зерно, що текло в засіки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 420); // розм. Обсипатися (про хліб на пні). Сонце пекло, пшениця сохла, от-от буде текти (Коцюб., II, 1955, 62).
6. Пропускати рідину крізь дірки, щілини (про несправні будівлі, предмети). Під дощ хати не криють, а коли ясно - і сама не тече (Укр.. присл.., 1963, 456); В великі дощі та заливи готелі течуть, як старі діжки (Н.-Лев., II, 1956, 394); Мусив у Лубнах купити калоші, бо старі розлізлися, текли і набирали болота (Коцюб., III, 1956, 308); Та ж він весь, чисто весь залився гасом! Прокляті бідони течуть! (Смолич, II, 1958, 79).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | течу | течемо |
2 особа | течеш | течете |
3 особа | тече | течуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тектиму | тектимо |
2 особа | тектимеш | тектимете |
3 особа | тектиме | тектимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тік | текли |
Жіночий рід | текла | |
Середній рід | текло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | течімо | |
2 особа | течи | течіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тікучи | |
Минулий час | тікши |