фортеп'яно
ФОРТЕП'ЯНО, невідм., с., ФОРТЕП'ЯН, а, ч., заст. Фортепіано. Вона почала вчитись грати на фортеп'яні в одної дами в пансіоні (Н.-Лев., III, 1956, 211); В однім куті стояв фортеп'ян з купою нот, в другім круглий столик, під вікнами софка (Фр., III, 1950, 434); Найбільше часу йшло на фортеп'яно, бо грала по кілька годин денно, і на читання (Кобр., Вибр., 1954, 89); - О пані! - сказав [поет]. - Господине кохана! Можливо, у вас і бажання нема, Але чорно-біла тропа фортеп'яна Блищить так печально нездвижна й німа, - Нехай оживе, забринить, зарокоче (Бажан, Роки, 1957, 277).