чобітки
ЧОБІТКИ, ів, мн. (одн. чобіток, тка, ч. ). Зменш. до чоботи. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Вас., І, 1959, 210); Кравцов з хвацьким виглядом вояки стояв у розвалькуватій позі, трохи відставивши вперед праву ногу в низенькому.. чобітку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 94).
@ Підгортати (підгорнути) під чобіток див. підгортати.
чобіток
ЧОБІТОК див. чобітки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чобіток | чобітки |
Родовий | чобітка | чобітків |
Давальний | чобіткові, чобітку | чобіткам |
Знахідний | чобіток | чобітки |
Орудний | чобітком | чобітками |
Місцевий | на/у чобітку | на/у чобітках |
Кличний | чобітку | чобітки |