абревіація
АБРЕВІАЦІЯ, ї, ж., лінгв. Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення. Більшість іменникових основ у сучасній українській мові утворилася від простих коренів за допомогою афіксів, частина їх постала шляхом словоскладання і абревіації (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | абревіація | абревіації |
Родовий | абревіації | абревіацій |
Давальний | абревіації | абревіаціям |
Знахідний | абревіацію | абревіації |
Орудний | абревіацією | абревіаціями |
Місцевий | на/у абревіації | на/у абревіаціях |
Кличний | абревіаціє | абревіації |