абсолютно
АБСОЛЮТНО. Присл. до абсолютний 2; цілком, повністю. Купатися він [лікар] теж абсолютно забороняє (Коцюб., III, 1956, 355); Ніч прозора й абсолютно тиха (Ле, Міжгір'я, 1953, 161); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (Трубл., І, 1955, 81).
^ Абсолютно чорне тіло, фіз. - тіло, яке цілком поглинає проміння, що падає на нього.