абсолюція
АБСОЛЮЦІЯ, -ї, ж. 1. Постанова суду, оформлена у вигляді постанови, що звільняє підсудного від покарання, відповідальності, боргів і т.п. 2. У католицизмі – відпущення гріхів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | абсолюція | абсолюції |
Родовий | абсолюції | абсолюцій |
Давальний | абсолюції | абсолюціям |
Знахідний | абсолюцію | абсолюції |
Орудний | абсолюцією | абсолюціями |
Місцевий | на/у абсолюції | на/у абсолюціях |
Кличний | абсолюціє | абсолюції |