авантюрний
АВАНТЮРНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з авантюрою (в 1 знач.). Шура починала розуміти, що й величезні простори за її спиною здаються їй так безповоротно, назавжди відвойованими саме тому, що їх взято не авантюрними десантами, не бомбами з верескливими "психічними" сиренами, не декоративним загоном мотоциклістів. Ні! Їх сходжено крок за кроком, грунтовно переміряно ногами піхотинця (Гончар, III, 1959, 219).
2. заст. Пригодницький. Українська новелістика в 30-і роки дала велику кількість оповідань.. Це були штампи авантюрної, кримінальної новели (Рад. літ-во, 3, 1957 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | авантюрний | авантюрна | авантюрне | авантюрні |
Родовий | авантюрного | авантюрної | авантюрного | авантюрних |
Давальний | авантюрному | авантюрній | авантюрному | авантюрним |
Знахідний | авантюрний, авантюрного | авантюрну | авантюрне | авантюрні, авантюрних |
Орудний | авантюрним | авантюрною | авантюрним | авантюрними |
Місцевий | на/у авантюрному, авантюрнім | на/у авантюрній | на/у авантюрному, авантюрнім | на/у авантюрних |