автоброньовик
АВТОБРОНЬОВИК, а, ч. Бронемашина, броньовик.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | автоброньовик | автоброньовики |
Родовий | автоброньовика | автоброньовиків |
Давальний | автоброньовикові, автоброньовику | автоброньовикам |
Знахідний | автоброньовик | автоброньовики |
Орудний | автоброньовиком | автоброньовиками |
Місцевий | на/у автоброньовику | на/у автоброньовиках |
Кличний | автоброньовику | автоброньовики |