авторучка
АВТОРУЧКА, и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера. Вийнявши трофейну авторучку, сів писати записку (Кучер, Чорноморці, 1956, 210).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | авторучка | авторучки |
Родовий | авторучки | авторучок |
Давальний | авторучці | авторучкам |
Знахідний | авторучку | авторучки |
Орудний | авторучкою | авторучками |
Місцевий | на/у авторучці | на/у авторучках |
Кличний | авторучко | авторучки |