агоністики
АГОНІСТИКИ, -ів, мн. (одн. агоністик, -а, ч.). Демократична християнська секта в римській провінції в Африці 4 – 5-го ст.; послідовники лівого крила донатистів; вели мандрівний спосіб життя, існували за рахунок подачок жителів сіл; проповідували аскетизм, мучеництво за віру, відмову від підневільної праці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | агоністики | |
Родовий | агоністиків | |
Давальний | агоністикам | |
Знахідний | агоністики | |
Орудний | агоністиками | |
Місцевий | на/у агоністиках | |
Кличний | агоністики |
агоністик
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | агоністик | агоністики |
Родовий | агоністика | агоністиків |
Давальний | агоністикові, агоністику | агоністикам |
Знахідний | агоністика | агоністиків |
Орудний | агоністиком | агоністиками |
Місцевий | на/у агоністику, агоністикові | на/у агоністиках |
Кличний | агоністику | агоністики |