адміністративний
АДМІНІСТРАТИВНИЙ, а, е. 1. Стос. до адміністрації (в 1 знач.). [Андрій:] Я не маю ніякої адміністративної влади над матір'ю і не хочу мати (Л. Укр., III, 1952, 721); Економічний адміністративний район в СРСР - район діяльності рад народного господарства, створених для управління промисловістю та будівництвом за територіальним принципом (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3).
Адміністративним порядком; В адміністративному порядку - за розпорядженням органів виконавчої влади. Виселення з жилих приміщень адміністративним порядком допускається лише у випадках, окремо зазначених у законі (Цив. кодекс УРСР, 1950, 33).
2. Власт. адміністраторові; організаторський. Адміністративні здібності.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | адміністративний | адміністративна | адміністративне | адміністративні |
Родовий | адміністративного | адміністративної | адміністративного | адміністративних |
Давальний | адміністративному | адміністративній | адміністративному | адміністративним |
Знахідний | адміністративний, адміністративного | адміністративну | адміністративне | адміністративні, адміністративних |
Орудний | адміністративним | адміністративною | адміністративним | адміністративними |
Місцевий | на/у адміністративному, адміністративнім | на/у адміністративній | на/у адміністративному, адміністративнім | на/у адміністративних |