аерофон
АЕРОФОН, -а, ч. 1. Труба, винайдена Едісоном; дає можливість чути окремі слова на відстані 6–7 км. 2. Прилад, який з'єднує телефон і фонограф; призначений для посилення гучності звука. 3. мн. Музичні інструменти (флейтові, язичкові та мундштукові), в яких джерелом звуку є стовп повітря, що знаходиться в каналі ствола інструмента.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аерофон | аерофони |
Родовий | аерофона | аерофонів |
Давальний | аерофонові, аерофону | аерофонам |
Знахідний | аерофон | аерофони |
Орудний | аерофоном | аерофонами |
Місцевий | на/у аерофоні | на/у аерофонах |
Кличний | аерофоне | аерофони |