аккадці
АККАДЦІ, -ів, мн., іст. Східні семіти, що мешкали у північній частині Дворіччя; були сусідами шумерійців і знаходились під сильним їх впливом; у другій половині ІІІ тис. до н.е. аккадці утверджуються на півдні Дворіччя; цьому сприяло об’єднання Дворіччя у „царство Шумеру та Аккаду” (пізніше, з розвитком міста Вавилон ця територія почала називатися Вавилонією).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аккадці | |
Родовий | аккадців | |
Давальний | аккадцям | |
Знахідний | аккадців | |
Орудний | аккадцями | |
Місцевий | на/у аккадцях | |
Кличний | аккадці |
аккадець
АККАДЕЦЬ, -дця, ч. Див. аккадці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аккадець | аккадці |
Родовий | аккадця | аккадців |
Давальний | аккадцеві, аккадцю | аккадцям |
Знахідний | аккадця | аккадців |
Орудний | аккадцем | аккадцями |
Місцевий | на/у аккадці, аккадцеві | на/у аккадцях |
Кличний | аккадцю | аккадці |