алегорія
АЛЕГОРІЯ, ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Вдаючись до поетичної алегорії, автор [Ю. Боршош-Кум'ятський] в образі "зажуреної трембіти" показав тогочасне Закарпаття (Рад. літ-во, 6, 1957, 45); У байці більше, ніж у будь-якому іншому жанрі, алегорія є засобом художнього розкриття явищ (Літ. газ., 29.VII 1958, 3); // Вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ. Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (Коцюб., І, 1955, 406).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | алегорія | алегорії |
Родовий | алегорії | алегорій |
Давальний | алегорії | алегоріям |
Знахідний | алегорію | алегорії |
Орудний | алегорією | алегоріями |
Місцевий | на/у алегорії | на/у алегоріях |
Кличний | алегоріє | алегорії |