альба
АЛЬБА2, -и, ж., церк. Частина одіяння католицького священика або міністранта ( що прислужує на богослужінні) – широка біла туніка з довгими рукавами.
АЛЬБА1, -и, ж. Один із жанрів ліричної поезії Середньовіччя; форма куртуазної лірики, строфічна пісня про розставання вранці закоханих після таємного побачення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | альба | альби |
Родовий | альби | альб |
Давальний | альбі | альбам |
Знахідний | альбу | альби |
Орудний | альбою | альбами |
Місцевий | на/у альбі | на/у альбах |
Кличний | альбо | альби |