аляскіт
АЛЯСКІТ, -у, ч. Інтрузивна кисла гірська порода, що відноситься до гранітів, у якій польовий шпат представлений калієвими відмінами і вміст кольорових мінералів не перевищує 5 %; аляскіти зазвичай червонувато-рожевого кольору за рахунок калієвого польового шпату, але можуть бути жовтими, ясно-сірими або білими; аляскіти розробляються як сировина для виробництва кераміки, рідше – облицювальних матеріалів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аляскіт | аляскіти |
Родовий | аляскіту | аляскітів |
Давальний | аляскітові, аляскіту | аляскітам |
Знахідний | аляскіт | аляскіти |
Орудний | аляскітом | аляскітами |
Місцевий | на/у аляскіті | на/у аляскітах |
Кличний | аляскіте | аляскіти |