аматор
АМАТОР, а, ч. , чого, з інфін. і без додатка. Той, хто охоче займається чим-небудь, хто кохається в чому-небудь; любитель (у 1 знач.). Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину... (Коцюб., І, 1955, 255); [Трубай:] Будьте ласкаві, звеліть викопати мені з коренем одну квітку.. Я страшенний аматор (Сам., II, 1958, 207); Аматор пострілять, мисливською порою Щовечора було він жде качиних зграй (Рильський, Поеми, 1957, 262); // Той, хто займається чим-небудь не як професіонал; любитель (у 2 знач.). Тепер то був кожух звичайний, буденний, невидний, не цікавий для етнографа-аматора (Фр., III, 1950, 196); До складу першої української трупи Кропивницького увійшли і професіональні актори і талановиті аматори (Життя Саксаганського, 1957, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аматор | аматори |
Родовий | аматора | аматорів |
Давальний | аматорові, аматору | аматорам |
Знахідний | аматора | аматорів |
Орудний | аматором | аматорами |
Місцевий | на/у аматорі, аматорові | на/у аматорах |
Кличний | аматоре | аматори |