амулет
АМУЛЕТ, а, ч. Невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять марновірні люди, вірячи, ніби він оберігає від хвороб, ран тощо; талісман. Коли б мати дізналась, що з нею [Мір'єм] робиться нині, то певно сказала б, що то лихий дух - "джін" - увійшов у неї, бо перестала вплітати в коси святі амулети (Коцюб., III, 1955, 143); Перші проблиски його [чоловіка] духовного життя - його віри в загробове життя та віри в демонів бачимо хіба в матеріальних останках його похоронів та в амулетах (Фр., XVI, 1955, 383); Тепер він не боявся Насті. Кайтмаза дала йому амулет від лихого ока (Тулуб, Людолови, І, 1957, 222).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | амулет | амулети |
Родовий | амулета | амулетів |
Давальний | амулетові, амулету | амулетам |
Знахідний | амулет | амулети |
Орудний | амулетом | амулетами |
Місцевий | на/у амулеті | на/у амулетах |
Кличний | амулете | амулети |