анахронізм
АНАХРОНІЗМ, у, ч. 1. Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ. Анахронізм: титаря ляхи замучили зимою, а не літом (Шевч., І, 1951, 148).
2. Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток. [Галя:] Адже справді, хто, окрім українського поета, напише так тепло про кохання, про те, як дівчина виглядав козаченька, який хоч і зробився анахронізмом, але не з вини поетів (Сам., II, 1958, 97); Був мирний час, слово "фронт" звучало анахронізмом (Смолич, Ми разом.., 1950, 181).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | анахронізм | анахронізми |
Родовий | анахронізму | анахронізмів |
Давальний | анахронізмові, анахронізму | анахронізмам |
Знахідний | анахронізм | анахронізми |
Орудний | анахронізмом | анахронізмами |
Місцевий | на/у анахронізмі | на/у анахронізмах |
Кличний | анахронізме | анахронізми |