антикоагулянт
АНТИКОАГУЛЯНТ, -у, ч. Лікарська речовина, що зменшує скипання крові, перешкоджає утворенню тромбів у кровоносних судинах; розрізняють антикоагулянти прямої дії (гепарин, гірудин та ін.), що знижують активність тромбіну у крові, і антикоагулянти непрямої дії (дикумарин, варфарин та ін.), що порушують утворення протромбіну у печінці, що бере участь у згортанні крові.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | антикоагулянт | антикоагулянти |
Родовий | антикоагулянту | антикоагулянтів |
Давальний | антикоагулянтові, антикоагулянту | антикоагулянтам |
Знахідний | антикоагулянт | антикоагулянти |
Орудний | антикоагулянтом | антикоагулянтами |
Місцевий | на/у антикоагулянті | на/у антикоагулянтах |
Кличний | антикоагулянте | антикоагулянти |