аншпуг
АНШПУГ, -а, ч. 1. Палиці, спиці, будь-який дерев'яний і металевий важіль. // Важіль (дерев’яний або металевий) із загостреним кінцем, який служить для перевертання важких предметів (наприклад, колод). 2. Шарнірно-важільний лом для пересування вручну окремих залізничних вагонів. 3. Важіль для підіймання або пересування вантажів на кораблі. 4. Дерев'яний кіл, що утримує палі в потрібному положенні при забиванні їх копром.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аншпуг | аншпуги |
Родовий | аншпуга | аншпугів |
Давальний | аншпугові, аншпугу | аншпугам |
Знахідний | аншпуг | аншпуги |
Орудний | аншпугом | аншпугами |
Місцевий | на/у аншпугу | на/у аншпугах |
Кличний | аншпугу | аншпуги |