аподиктичний
АПОДИКТИЧНИЙ, -а, -е. Достовірний, безумовний, той, що базується на логічній необхідності. ** Аподиктичне судження – судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | аподиктичний | аподиктична | аподиктичне | аподиктичні |
Родовий | аподиктичного | аподиктичної | аподиктичного | аподиктичних |
Давальний | аподиктичному | аподиктичній | аподиктичному | аподиктичним |
Знахідний | аподиктичний, аподиктичного | аподиктичну | аподиктичне | аподиктичні, аподиктичних |
Орудний | аподиктичним | аподиктичною | аподиктичним | аподиктичними |
Місцевий | на/у аподиктичному, аподиктичнім | на/у аподиктичній | на/у аподиктичному, аподиктичнім | на/у аподиктичних |