апокриф
АПОКРИФ, а, ч., літ. Стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним. Здається мені, Ренан даремне так нехтує неканонічними євангеліями і всякими апокрифами (Л. Укр., V, 1956, 150); В деяких апокрифах про боротьбу бога з дияволом.. як боротьбу двох рівноправних сил наочно порушений принцип почитання нижчими вищих, основний принцип феодальної ієрархії (Іст. укр. літ., І, 1954, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апокриф | апокрифи |
Родовий | апокрифа | апокрифів |
Давальний | апокрифові, апокрифу | апокрифам |
Знахідний | апокриф | апокрифи |
Орудний | апокрифом | апокрифами |
Місцевий | на/у апокрифі | на/у апокрифах |
Кличний | апокрифе | апокрифи |