апомікт
АПОМІКТ, -у, ч. Організм, що виник безстатевим шляхом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апомікт | апомікти |
Родовий | апомікта | апоміктів |
Давальний | апоміктові, апомікту | апоміктам |
Знахідний | апомікт | апомікти |
Орудний | апоміктом | апоміктами |
Місцевий | на/у апомікті | на/у апоміктах |
Кличний | апомікте | апомікти |