арбітраж
АРБІТРАЖ, у, ч. Розв'язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; третейський суд; Цюр. У СРСР - орган, що займається розглядом майнових спорів між установами і підприємствами. Державний арбітраж розглядає суперечки і претензії постачальників та одержувачів, що виникають як у момент укладання договорів, так і в період їх виконання (Матер.-техн. постач.., 1959, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | арбітраж | арбітражі |
Родовий | арбітражу | арбітражів |
Давальний | арбітражу, арбітражеві | арбітражам |
Знахідний | арбітраж | арбітражі |
Орудний | арбітражем | арбітражами |
Місцевий | на/у арбітражі, арбітражу | на/у арбітражах |
Кличний | арбітраже | арбітражі |