артикуляційний
АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до артикуляції. Артикуляційна база мови - обумовлені фонетичною системою певної мови навики вимовляння звуків у носіїв даної мови (Сл. лінгв. терм., 1957, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | артикуляційний | артикуляційна | артикуляційне | артикуляційні |
Родовий | артикуляційного | артикуляційної | артикуляційного | артикуляційних |
Давальний | артикуляційному | артикуляційній | артикуляційному | артикуляційним |
Знахідний | артикуляційний, артикуляційного | артикуляційну | артикуляційне | артикуляційні, артикуляційних |
Орудний | артикуляційним | артикуляційною | артикуляційним | артикуляційними |
Місцевий | на/у артикуляційному, артикуляційнім | на/у артикуляційній | на/у артикуляційному, артикуляційнім | на/у артикуляційних |