асцит
АСЦИТ, -у, ч. Патологічне скупчення рідини в черевній порожнині людини і тварин при захворюваннях серця, печінки тощо; накопичення рідини в черевній порожнині (іноді більше 20 л) призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску і відтіснянню діафрагми в грудну порожнину; внаслідок цього значно обмежуються дихальні рухи легенів (аж до розвитку дихальної недостатності), порушується діяльність серця, підвищується опір кровотоку в органах черевної порожнини, функції яких також порушуються.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асцит | асцити |
Родовий | асциту | асцитів |
Давальний | асцитові, асциту | асцитам |
Знахідний | асцит | асцити |
Орудний | асцитом | асцитами |
Місцевий | на/у асциті | на/у асцитах |
Кличний | асците | асцити |