атрофуватися
АТРОФУВАТИСЯ, ується, недок. і док. 1. Зазнавати атрофії (в 1 знач.). Доктор дуже настоював, щоб я гуляв щодня, бо це потрібно і для ноги, мускули якої можуть атрофуватися од сидіння (Коцюб., III, 1956, 166); Варто лише перерізати нерви, які підходять до м'яза, як він припиняє діяльність і через деякий час атрофується (Метод, викл. анат.., 1955, 178).
2. перен. Зникати, втрачатися. В неї немов атрофувалось відчуття часу (Сміл., Зустрічі, 1936, 122).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | атрофуюся | атрофуємося |
2 особа | атрофуєшся | атрофуєтеся |
3 особа | атрофується | атрофуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | атрофуватимуся | атрофуватимемося |
2 особа | атрофуватимешся | атрофуватиметеся |
3 особа | атрофуватиметься | атрофуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | атрофувався | атрофувалися |
Жіночий рід | атрофувалася | |
Середній рід | атрофувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | атрофуймося | |
2 особа | атрофуйся | атрофуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | атрофуючись | |
Минулий час | атрофувавшись |