багатющий
БАГАТЮЩИЙ, а, е. Дуже багатий. - Чи то правда, що він багатющий? (Н.-Лев., III, 1956, 363); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі у багатющий плодородний край? (Донч., VI, 1957, 594); Іван Якович Франка залишив після себе не тільки величезну художню і публіцистичну, але й багатющу наукову спадщину (Наука.., 8, 1956, 8); Шах був у багатющому східному халаті (Моє життя в мист., 1955, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | багатющий | багатюща | багатюще | багатющі |
Родовий | багатющого | багатющої | багатющого | багатющих |
Давальний | багатющому | багатющій | багатющому | багатющим |
Знахідний | багатющий, багатющого | багатющу | багатюще | багатющі, багатющих |
Орудний | багатющим | багатющою | багатющим | багатющими |
Місцевий | на/у багатющому, багатющім | на/у багатющій | на/у багатющому, багатющім | на/у багатющих |