байка
БАЙКА1, и, ж. 1. Невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Гл., Вибр., 1957, 156); Він [М. Старицький].. перекладає на українську мову поезії Лєрмонтова, Огарьова, Пушкіна та байки Крилова (Про мист. театру, 1954, 107).
2. розм. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути. То байка, що Іван був дев'ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята, їхня родина була невелика (Коцюб., II, 1955, 310); - Я не знаю, люди, що ми слухали: правду чи байку? (Стельмах, І, 1962, 197).
БАЙКА2, и, ж. М'яка бавовняна, рідше вовняна тканина з ворсом; бая. Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова,.. корсет зелений з байки або з сукна (Вовчок, І, 1955, 182); Витяг [Федот] кілька пар червоноармійської білизни, два відрізи на шинелю, три пари нових галіфе, білу байку на онучі (Тют., Вир, 1964, 215).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | байка | байки |
Родовий | байки | байок |
Давальний | байці | байкам |
Знахідний | байку | байки |
Орудний | байкою | байками |
Місцевий | на/у байці | на/у байках |
Кличний | байко | байки |
байкий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | байкий | байка | байке | байкі |
Родовий | байкого | байкої | байкого | байких |
Давальний | байкому | байкій | байкому | байким |
Знахідний | байкий, байкого | байку | байке | байкі, байких |
Орудний | байким | байкою | байким | байкими |
Місцевий | на/у байкому, байкім | на/у байкій | на/у байкому, байкім | на/у байких |