безконечність
БЕЗКОНЕЧНІСТЬ, розм. БЕЗКІНЕЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. їм. до безконечний, безкінечний. Чудова, ясна ніч! На небі зорі ярко так палають - се безконечність нам морга до віч! (Фр., XI, 1952, 140); Безконечність простору і часу визначається безконечністю матерії (Наука.., 8, 1956, 36); Сторожа зосереджено дивилась у безкінечність степів (Скл., Святослав, 1959, 337); Терпко-радісне відчуття ранку життєвого, його безконечності обіймає, бадьорить Яреська (Гончар, Таврія.., 1957, 723).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безконечність | безконечності |
Родовий | безконечності, безконечности | безконечностей |
Давальний | безконечності | безконечностям |
Знахідний | безконечність | безконечності |
Орудний | безконечністю | безконечностями |
Місцевий | на/у безконечності | на/у безконечностях |
Кличний | безконечносте | безконечності |