бовт
БОВТ, а, ч. Тичина, жердина з порожнистим потовщенням на кінці - рибальське знаряддя, яким заганяють рибу в сітку Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60); - Ля, дурень, ще й торкаю її [щуку] бовтом під ніс, а сак на плечах держу (Фр., III, 1950, 333).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бовт | бовти |
Родовий | бовта | бовтів |
Давальний | бовтові, бовту | бовтам |
Знахідний | бовт | бовти |
Орудний | бовтом | бовтами |
Місцевий | на/у бовті | на/у бовтах |
Кличний | бовте | бовти |