бранль
БРАНЛЬ, -я, ч. Старовинний французький народний хороводний танець; іноді супроводжувався співом, куплетами з приспівом, що повторюється після кожної строфи; перші згадки про бранль відносяться до 13-го ст.; особливого поширення набув у 14 – 16-му ст.; його танцювали повсюдно: на ярмарках, народних святах; поступово бранль стає придворним бальним танцем.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бранль | бранлі |
Родовий | бранля | бранлів |
Давальний | бранлеві, бранлю | бранлям |
Знахідний | бранль | бранлі |
Орудний | бранлем | бранлями |
Місцевий | на/у бранлі | на/у бранлях |
Кличний | бранлю | бранлі |