в'їдати
В'ЇДАТИ (УЇДАТИ), аю, аєш, недок., В'ЇСТИ (УЇСТИ), в'їм, в'їси, док., на кого-що і без додатка, розм. 1. Сваритися, нарікати на кого-, що-небудь. - Теж мені синок знайшовся! - уїдав староста. - На бабине сало (Збан., Єдина, 1959, 161).
2. Те саме, що гавкати 1. Вони [собаки] гурмою біжать довкола візка; деякі уїдають на конячку (Фр., VIII, 1952, 340); Вона.. повернула голову на дорогу, де в'їдав Жук на чужого (Кос., Новели, 1962, 66).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'їдаю | в'їдаємо |
2 особа | в'їдаєш | в'їдаєте |
3 особа | в'їдає | в'їдають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'їдатиму | в'їдатимемо |
2 особа | в'їдатимеш | в'їдатимете |
3 особа | в'їдатиме | в'їдатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | в'їдав | в'їдали |
Жіночий рід | в'їдала | |
Середній рід | в'їдало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | в'їдаймо | |
2 особа | в'їдай | в'їдайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | в'їдаючи | |
Минулий час | в'їдавши |