важливий
ВАЖЛИВИЙ, а, е. 1. Який має велике, особливе значення. - Не той воїн, хто не підупав духом у важливому ділі, а той добрий воїн, хто все витерпить, і хоч ви йому що, а він все-таки доскочить свого... (Довж., І, 1958, 241); - Ідея штучного зрошення для нашого краю особливо важлива, бо сонця в нас скільки хочете, але сонце наше посушне (Смолич, І, 1958, 69); Для Козакова чеська столиця не була просто собі стратегічним пунктом, важливим воєнним об'єктом чи вузлом доріг. Прага для нього насамперед була гордим, нескореним містом (Гончар, III, 1959, 431); // у знач. ім. важливе, вого, с. Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важливого він забув сказати (Ю. Янов., II, 1954, 105); // рідко. Який має значне становище в суспільстві. Конвоїри говорили перед тим, що є тут нібито між захопленими важливий комісар, тільки не знають котрий (Гончар, Таврія.., 1957, 630); Спочатку троянівське жіноцтво довго базікало і навіть підсміювалося з того, що такий важливий чоловік та поселився в німої Саньки (Тют., Вир, 1964, 157).
2. заст. Тяжкий, значний силою прояву. Рідніша б йому та душа була, що нидіє в самогризоті,.. те серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої (Вовчок, I, 1955, 148).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | важливий | важлива | важливе | важливі |
Родовий | важливого | важливої | важливого | важливих |
Давальний | важливому | важливій | важливому | важливим |
Знахідний | важливий, важливого | важливу | важливе | важливі, важливих |
Орудний | важливим | важливою | важливим | важливими |
Місцевий | на/у важливому, важливім | на/у важливій | на/у важливому, важливім | на/у важливих |