важчий
ВАЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до важкий 1-9. На руці в нього грубий перстень - печатка, від якого рука ще важча (Коцюб., II, 1955, 245); Кінські ноги чвакали [у багні], ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (Досв., Вибр., 1959, 63); Важчим здається Івасеві тихе, люб'язне материне слово, ніж суворе та грубе батькове (Мирний, II, 1954, 84); Його тверда душа трохи сполохалась, але його горе було важче од тієї хвилі (Н.-Лев., II, 1956, 234).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | важчий | важча | важче | важчі |
Родовий | важчого | важчої | важчого | важчих |
Давальний | важчому | важчій | важчому | важчим |
Знахідний | важчий, важчого | важчу | важче | важчі, важчих |
Орудний | важчим | важчою | важчим | важчими |
Місцевий | на/у важчому, важчім | на/у важчій | на/у важчому, важчім | на/у важчих |