валовина
ВАЛОВИНА, и, ж., діал. 1. Те саме, що вал2. - Мені здається... - ...що тринадцятка снується, а то проста валовина, - перехопила Олександра (Коцюб., І, 1955, 62).
2. Тканина з валу (див. вал2). Це ж вона, природна ткаля, навчила його любить і просте, селянське полотно, і валовину (Стельмах, Хліб.., 1959, 497).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валовина | валовини |
Родовий | валовини | валовин |
Давальний | валовині | валовинам |
Знахідний | валовину | валовини |
Орудний | валовиною | валовинами |
Місцевий | на/у валовині | на/у валовинах |
Кличний | валовино | валовини |