валуй
ВАЛУЙ, я, ч. Неїстівний гриб на товстій ніжці з жовтуватою або брудно-рудуватою шапкою і неприємним запахом м'якуша; сироїжка смердюча.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | валуй | валуї |
Родовий | валуя | валуїв |
Давальний | валуєві, валую | валуям |
Знахідний | валуй | валуї |
Орудний | валуєм | валуями |
Місцевий | на/у валуї | на/у валуях |
Кличний | валую | валуї |
валувати
ВАЛУВАТИ, ує, недок. 1. неперех. Невгамовно гавкати. За стінами вітряка, в селі, валували собаки (Коцюб., І, 1955, 353); Чабанські пси не валували - вони знали крок Данила (Скл., Карпати, II, 1954, 288).
2. неперех. Рухатися суцільною масою. Під казанами горів вогонь, і густий дим клубами валував вгору (Н.-Лев., II, 1956, 221); З дверей хлівів, стаєнь валує пара: там у стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду (Кир., Вибр., 1960, 300); // Рухатися натовпом або іти нескінченними юрбами, групами. Як плав пливе люд по шляху. І ген-ген по всіх дорогах в усі боки валують густими валками, як мурашня (Головко, II, 1957, 256).
3. перех. Про баранів: покривати (вівцю). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Гр.); Пасучи вівці, бачила, часто, як.. баран валує вівці (Коцюб., II. 1955, 315).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | валую | валуємо |
2 особа | валуєш | валуєте |
3 особа | валує | валують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | валуватиму | валуватимемо |
2 особа | валуватимеш | валуватимете |
3 особа | валуватиме | валуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | валував | валували |
Жіночий рід | валувала | |
Середній рід | валувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | валуймо | |
2 особа | валуй | валуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | валуючи | |
Минулий час | валувавши |