вампір
ВАМПІР, а, ч. 1. За народним повір'ям - перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей; упир. Поблідла давня казка про вампіра Перед ділами хижого банкіра (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 50); * У порівн. Ти хочеш виссати, мене, всю мою кров, як той вампір (Коцюб., II, 1955, 223).
2. перен. Про людину, яка мучить або нещадно експлуатує залежних від неї людей; кровопивця. [Любов:] Я не хочу бути вашим злим духом, вашим вампіром (Л. Укр., II, 1951, 44); Од наших рук вампір загине, - і зроблять це, на всі віки, орли червоні України, її сини, більшовики! (Сос., Поезії, 1950, 284).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вампір | вампіри |
Родовий | вампіра | вампірів |
Давальний | вампірові, вампіру | вампірам |
Знахідний | вампіра | вампірів |
Орудний | вампіром | вампірами |
Місцевий | на/у вампірі, вампірові | на/у вампірах |
Кличний | вампіре | вампіри |