вбрикнути
ВБРИКНУТИ (УБРИКНУТИ), ну, неш, док., перех. Брикаючи, вдарити ногою. Недужий лиходій і стогне, і харчить... Аж бачить - і Осел біжить, Щоб і собі хоч раз його вбрикнути (Гл., Вибр., 1957, 197).
@ Щоб тебе (вас і т. ін. ) муха (гуска, курка, жаба і т. ін. ) вбрикнула - жартівливе побажання покарання за щось. - А щоб же тебе муха вбрикнула, що ти вигадала! - повеселішав Остап (Коцюб., І, 1955, 342); - Хіба ж так смалють хвости та вуха, щоб вам назад п'яти! Щоб вас гуска вбрикнула! (Морд., І, 1958, 110).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбрикну | вбрикнемо |
2 особа | вбрикнеш | вбрикнете |
3 особа | вбрикне | вбрикнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вбрикнув | вбрикнули |
Жіночий рід | вбрикнула | |
Середній рід | вбрикнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбрикнімо | |
2 особа | вбрикни | вбрикніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вбрикнувши |