ВБРІД (УБРІД), присл. По дну річки, ставу, озера і т. ін. в неглибокому місці; бродом (іти, їхати). Ішли через Дон, - де убрід, де уплав (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 73); Переїхали убрід бистру гірську річку і знову ввійшли в шосе, як у тунель (Гончар, І, 1954, 69).