ввіз
ВВІЗ (УВІЗ), ввозу, ч. Те саме, що ввезення. В XVI ст., у зв'язку із зростанням мануфактурного виробництва, міст і торгівлі в Західній Європі, збільшується вивіз з України на Захід лісу.., сільськогосподарських продуктів, зокрема хліба, і ввіз західноєвропейських товарів (Іст. УРСР, І, 1953, 126).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ввіз | ввози |
Родовий | ввозу | ввозів |
Давальний | ввозові, ввозу | ввозам |
Знахідний | ввіз | ввози |
Орудний | ввозом | ввозами |
Місцевий | на/у ввозі | на/у ввозах |
Кличний | ввозе | ввози |
ввезти
ВВЕЗТИ див. ввозити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввезу | ввеземо |
2 особа | ввезеш | ввезете |
3 особа | ввезе | ввезуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ввіз | ввезли |
Жіночий рід | ввезла | |
Середній рід | ввезло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввезімо | |
2 особа | ввези | ввезіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ввізши |