верблюд
ВЕРБЛЮД, а, ч. Велика жуйна тварина, одно- або двогорба, що живе в зоні пустель та сухих степів і відзначається надзвичайною витривалістю. По колючім саксаулі Верблюди пастися пішли (Граб., Вибр., 1949, 119); Видніються юрти, біля них в холодку одногорбі і двогорбі верблюди (Десняк, Опов., 1954, 39); Верблюди тягли великі гарби (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 537); * У порівн. Працював [Абдул], як гірський осел, як терплячий сумирний верблюд (Тулуб, Людолови, І, 1957, 384).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верблюд | верблюди |
Родовий | верблюда | верблюдів |
Давальний | верблюдові, верблюду | верблюдам |
Знахідний | верблюда | верблюдів |
Орудний | верблюдом | верблюдами |
Місцевий | на/у верблюді, верблюдові | на/у верблюдах |
Кличний | верблюде | верблюди |