верховик
ВЕРХОВИК, а, ч. , діал. Вершник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верховик | верховики |
Родовий | верховика | верховиків |
Давальний | верховикові, верховику | верховикам |
Знахідний | верховик | верховики |
Орудний | верховиком | верховиками |
Місцевий | на/у верховику | на/у верховиках |
Кличний | верховику | верховики |