верхогони
ВЕРХОГОНИ, ів, мн ., рідко. Змагання на верхових конях. Хоч раз на рік, а вже конечне скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони (Рильський, Марина, 1944, 9); Завжди, бувало, разом їздять [лицарі] на всі турніри, верхогони та інші змагання лицарські (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 288).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верхогони | |
Родовий | верхогонів | |
Давальний | верхогонам | |
Знахідний | верхогони | |
Орудний | верхогонами | |
Місцевий | на/у верхогонах | |
Кличний | верхогони |