вив'ялюватися
ВИВ'ЯЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИВ'ЯЛИТИСЯ, иться, док. 1. Ставати, робитися в'яленим.
2. перен. Виснажуватися, знесилюватися. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе (Сл. Гр.).
3. тільки недок. Пас. до вив'ялювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вив'ялююся | вив'ялюємося |
2 особа | вив'ялюєшся | вив'ялюєтеся |
3 особа | вив'ялюється | вив'ялюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вив'ялюватимуся | вив'ялюватимемося |
2 особа | вив'ялюватимешся | вив'ялюватиметеся |
3 особа | вив'ялюватиметься | вив'ялюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вив'ялювався | вив'ялювалися |
Жіночий рід | вив'ялювалася | |
Середній рід | вив'ялювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вив'ялюймося | |
2 особа | вив'ялюйся | вив'ялюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вив'ялюючись | |
Минулий час | вив'ялювавшись |